Миші здатні врятувати життя: вчені вразили дослідженням
Люди інстинктивно намагаються допомогти непритомним – перевіряють дихання, роблять масаж серця, намагаються привести до тями. У тварин подібну поведінку помічали епізодично, але нове дослідження довело, що мишам також притаманний інстинкт першої допомоги.
Про це пише Science.
Американські нейробіологи під керівництвом Лі Чжана (Li Zhang) з Університету Південної Каліфорнії провели серію експериментів. Вони спостерігали за поведінкою гризунів, які взаємодіяли із сородичами, що перебували у стані наркозу або були імітовано “непритомними”.
Протягом 13-хвилинного спостереження у 47% випадків миші починали активно доглядати за “постраждалими”. Спочатку вони обнюхували та вилизували нерухоме тіло, а якщо реакції не було – кусали область рота, іноді навіть витягували язик. Цікаво, що такі дії допомагали прискорити вихід із наркозу. Як тільки сородич починав рухатися, “рятувальники” припиняли свої дії.
У додатковому експерименті вчені перевірили, чи можуть миші усвідомлено допомагати відновлювати дихання. Вони обережно поміщали нетоксичний пластиковий предмет у рот непритомної миші. У 80% випадків інші гризуни успішно видаляли сторонній об’єкт, таким чином відновлюючи дихальні шляхи.
“Якби ми продовжили час спостереження, ймовірно, ефективність допомоги була б ще вищою”, – пояснив Хуейчжун Тао (Huizhong Tao), співавтор дослідження.
Дослідники також встановили нейробіологічну основу такої поведінки. Виявилося, що у мишей під час контакту з непритомними сородичами активувалися нейрони, які виробляють окситоцин – так званий “гормон довіри”. Якщо ці клітини штучно відключали, миші переставали допомагати, а при їхній стимуляції – навпаки, допомагали ще активніше.
Науковці вважають, що інстинкт допомоги у гризунів – це давній еволюційний механізм, який підвищує шанс виживання групи. Окситоцин може відігравати ключову роль не лише у формуванні соціальних зв’язків, а й у екстрених ситуаціях.
Почитати ще:
