"Він просто ріс і ріс": історія аляскинського маламута Мела, який важить 82 кг (фото)

У британському містечку Борн місцевою знаменитістю став п’ятирічний пес породи аляскинський маламут на ім’я Мел.

Про це йдеться у матеріалі ВВС.

«Його нашийник — розміром із чоловічий ремінь. Ми навіть не уявляли, що Мел стане таким гігантом», — розповіла 27-річна господарка собаки Емі в коментарі BBC.

Сьогодні Мел важить 82 кг — це вдвічі більше за середню вагу собак його породи. Зі своєю біло-чорною шерстю, карими очима та великим чорним носом він радше нагадує поні, ніж звичайного пса.

Від маленького цуценяти — до «ніжного велетня»

Після смерті свого старенького хаскі сім’я Шарп вирішила завести маламута, відомого силою та витривалістю. Цих собак колись використовували як тяглових у снігових умовах, але Мел веде спокійніше, домашнє життя.

«Коли я його вигулюю, люди озираються. Часто запитують, хто кого вигулює — я його чи він мене», — сміється Емі.

Згідно з даними Американського кінологічного клубу, стандартна вага маламутів становить 34–39 кг. Але Мел швидко перевищив ці показники — Емі почала це розуміти, коли звичайні шлейки стали замалі.

Грумінг — справжній виклик

Найбільша складність для господині — це догляд за шерстю. Через густий підшерсток маламутів потрібно регулярно розчісувати, але не всі грумери готові працювати з настільки великим собакою.

«Я навіть шукала допомогу через соцмережі. Пост про Мела набрав сотні лайків — люди просто не могли повірити в його розміри», — розповідає Емі.

Зрештою вона знайшла фахівця, який погодився взятися за роботу, зацікавившись породою.

«Це світ Мела, а ми лише живемо в ньому»

За словами експертів Клубу аляскинських маламутів Великої Британії, ця порода отримала прізвисько «4×4» за неймовірну силу. Водночас власники повинні бути готовими до серйозного догляду.

«Шерсть буде всюди — на одязі, у будинку, навіть у їжі», — зазначає представниця клубу Джоан Шихан.

Емі підтверджує: Мел не лише потужний, а й має сильний характер. Іноді він просто сідає посеред прогулянки й відмовляється повертатися додому.

«Його неможливо зрушити з місця, — сміється вона. — Сусіди іноді виходять допомогти, але він просто лежить і робить вигляд, що відпочиває».

Попри всі труднощі, Емі не шкодує про свій вибір

«Він гучний, впертий, але водночас дуже лагідний. Я не уявляю життя без нього. Це світ Мела — а ми просто його частина», — каже вона.