Стрес фізично змінює структуру крові: вчені з’ясували, як це відбувається
Психологічний стрес впливає не лише на емоційний стан людини, а й запускає реальні біологічні процеси в організмі. Нове дослідження показало, що навіть нетривале нервове напруження здатне змінювати структуру крові.
Про це повідомило видання Science Alert.
Хоча вчені вже давно пов’язують тривалий стрес із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, механізми такого впливу залишалися не до кінця зрозумілими. Автори нового дослідження припустили, що важливу роль у цьому процесі відіграє оксидативний стрес — стан, за якого в організмі різко зростає кількість вільних радикалів у відповідь на психологічне навантаження.
Щоб перевірити цю гіпотезу, дослідники провели рандомізоване контрольоване перехресне дослідження за участю восьми здорових чоловіків віком від 18 до 30 років. Кожен із них двічі проходив експеримент з інтервалом в один тиждень: під час одного візиту перебував у стані спокою, а під час іншого проходив Трієрський тест соціального стресу — один із найпоширеніших методів моделювання гострого психологічного навантаження.
Під час випробування добровольці спочатку мали за п’ять хвилин підготувати промову, а потім виступити перед камерою та журі, члени якого навмисно не демонстрували жодних емоцій. Безпосередньо перед виступом у них забирали всі записи. Після цього учасники виконували завдання з ментальної арифметики: рахували у зворотному порядку від 2003 року, щоразу віднімаючи по 17. Якщо людина помилялася, їй доводилося починати обчислення спочатку.
Зразки крові в усіх учасників брали до та після кожного сеансу. Рівень вільних радикалів визначали за допомогою високочутливої електронно-парамагнітної резонансної спектроскопії. Також дослідники вивчали структуру тромбів, що утворювалися, аби оцінити, як стрес впливає на згортання крові на мікроскопічному рівні.
Результати показали, що після перебування у стані спокою склад крові майже не змінювався. Натомість після стресового тесту вчені зафіксували одночасне зростання рівня вільних радикалів і помітні зміни у структурі тромбів. Вони ставали більшими та щільнішими, містили більше фібрину — білка, який формує основу кров’яного згустку. Крім того, дослідники виявили ознаки активації внутрішнього механізму згортання крові.
Водночас гіпотеза про те, що стрес спричиняє згортання через підвищення густини або в’язкості крові, не підтвердилася. Жодних ознак її згущення науковці не виявили. На їхню думку, психологічне навантаження насамперед змінює властивості самого тромбу, а не фізичні характеристики крові.
Автори роботи наголошують, що отримані результати не означають, що одна стресова ситуація або важкий день неодмінно призведуть до інфаркту чи інсульту. Серцево-судинні захворювання виникають під впливом комплексу чинників. Водночас дослідження допомагає краще зрозуміти, які біологічні процеси можуть поєднувати психологічний стрес із підвищеним ризиком таких хвороб.
Науковці також звернули увагу на обмеження дослідження. У ньому взяли участь лише вісім молодих здорових чоловіків, тому для підтвердження висновків потрібні масштабніші дослідження із залученням жінок, людей старшого віку та пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Дослідники вважають, що надалі ці дані можуть стати основою для нових підходів до профілактики серцево-судинних хвороб, які враховуватимуть не лише психологічний вплив стресу, а й біохімічні зміни, що він запускає в організмі.
