Яке церковне свято в Україні 4 серпня

4 серпня (17 серпня), в православному календарі день пам’яті святих сімох отроків, що в Ефесі. Події, пов’язані зі святими, відбувалися у III столітті в місті Ефес, що знаходилося на території сучасної Туреччини. У той час Римською імперією правив імператор Децій (249–251 роки), який жорстоко переслідував християн. Усі жителі імперії були зобов’язані приносити жертви язичницьким богам, а тих, хто відмовлявся, чекали тортури або смерть.

Серед тих, хто відкрито визнав свою віру в Ісуса Христа, були сім молодих чоловіків із заможних і шляхетних родин. За церковним переданням, їх звали:

• Максиміліан;

• Ямвліх;

• Мартиніан;

• Іоанн;

• Діонісій;

• Екзакустодіан (або Ексакустодіан);

• Антонін.

Усі вони перебували на військовій службі, однак відмовилися зректися християнства.

Дізнавшись про наказ імператора, юнаки залишили місто й сховалися в печері на горі Охлон поблизу Ефеса. Вони не тікали через страх смерті, а прагнули присвятити останні дні молитві та підготуватися до мученицької кончини.

Коли Децію повідомили, де переховуються християни, він наказав не вбивати їх мечем, а замурувати вхід до печери великим камінням. Імператор був переконаний, що юнаки помруть від голоду й спраги. Однак Господь розпорядився інакше.

За Божою волею сім отроків не загинули. Вони занурилися в чудесний сон, який тривав приблизно 180–200 років.

За цей час у Римській імперії відбулися величезні зміни. Християнство перестало бути переслідуваною релігією, а згодом стало офіційною вірою держави.

У V столітті, за правління імператора Феодосія II, виникли суперечки щодо воскресіння мертвих. Деякі люди сумнівалися, що після смерті можливе тілесне воскресіння. Саме тоді Господь явив світові диво.

Власник земельної ділянки наказав розібрати каміння біля входу до печери, щоб використати його для будівництва. Після цього сім юнаків прокинулися, вважаючи, що проспали лише одну ніч. Вони навіть не здогадувалися, що минуло майже два століття.

Ямвліх вирушив до міста, щоб купити хліба. Проте Ефес уже був зовсім іншим. На храмах височіли хрести, люди відкрито сповідували християнство, а стародавні монети часів Деція викликали подив у торговців.

Юнака привели до місцевого єпископа та правителя міста. Після розповіді про події минулого всі зрозуміли, що стали свідками великого Божого чуда.

Про дивовижну подію повідомили імператора Феодосія II. Він особисто прибув до печери, щоб побачити святих.

Отроки засвідчили істинність воскресіння мертвих, після чого ще раз прославили Господа. Виконавши своє призначення, вони мирно відійшли до Бога.

За переказами, імператор хотів перенести їхні мощі до дорогоцінних саркофагів, однак святі з’явилися йому уві сні та попросили залишити їх у печері, де вони спочивають.

Церковне свято 4 серпня — день пам’яті святої преподобномучениці Євдокії

Свята Євдокія жила наприкінці I — на початку II століття в місті Іліополь Фінікійський (територія сучасного Лівану). За церковним переданням, вона була надзвичайно красивою та заможною жінкою. Свої статки вона здобула гріховним способом, ведучи розпусне життя, і користувалася великою популярністю серед багатих та впливових людей.

Попри зовнішній успіх, її душа не знаходила справжнього спокою. Господь уже готував її до великої духовної переміни.

Одного разу неподалік від дому Євдокії зупинився чернець на ім’я Герман. Уночі він читав уривки зі Святого Письма про Страшний суд, рай, пекло та вічне життя.

Євдокія випадково почула його слова. Почуте глибоко вразило її серце. Усвідомивши, що земне багатство не врятує людину перед Божим судом, вона не могла заснути до ранку.

Наступного дня жінка знайшла ченця і попросила пояснити їй християнське вчення. Герман розповів про любов Божу, покаяння та спасіння через Ісуса Христа.

Після кількох днів роздумів Євдокія прийняла святе Хрещення. Відтоді її життя кардинально змінилося.

Після хрещення Євдокія роздала величезну частину свого майна бідним, вдовам, сиротам і нужденним. Решту коштів вона пожертвувала Церкві.

Залишивши світське життя, свята вступила до жіночого монастиря, де присвятила себе молитві, посту, праці та служінню Богові.

Завдяки смиренню, мудрості та щирій любові до Господа сестри обрали її ігуменею монастиря.

Преподобна Євдокія провела багато років у суворому чернечому подвигу. Вона майже безперервно молилася, дотримувалася строгого посту та допомагала всім, хто приходив до неї за духовною порадою.

За переказами, Господь дарував святій дар чудотворення. Її молитви приносили зцілення хворим, а багатьох язичників вона навернула до християнської віри.

Життя Євдокії стало свідченням того, що Божа благодать здатна повністю оновити навіть найбільш заблукану людину. Близько 114 року за наказом правителя святу було усічено мечем. Так вона завершила свій земний шлях і прийняла мученицький вінець за Христа.

Церковне свято в Україні 4 серпня за старим календарем

За старим церковним календарем 4 серпня в Україні вшановували пам’ять святої рівноапостольної мироносиці Марії Магдалини. Марія Магдалина першою прийшла до Гробу Господнього вранці після суботи й першою побачила воскреслого Христа. Саме їй Спаситель доручив сповістити апостолів про Своє Воскресіння. За це Церква називає її рівноапостольною, адже вона стала першою благовісницею найважливішої події християнської віри.

Прикмети 4 серпня

• Дощ 4 серпня — до затяжної сирої погоди та дощової осені.

• Сонячний і теплий день — осінь буде сухою та теплою.

• Ранковий густий туман — до ясного й погожого дня.

Що не можна робити 4 серпня

Церква закликає жити за християнськими заповідями. Вірянам радять уникати сварок, лайки, заздрості, жадібності та бажання помститися. Не схвалюються також плітки, наклепи й осуд інших людей. Натомість варто виявляти милосердя, підтримувати тих, хто опинився у скруті, та не відмовляти в допомозі нужденним.

Що можна робити 4 серпня

У народному календарі 4 серпня відоме під назвами Явдоха-малинівка та Явдоха-огірочниця. Саме на цей період припадає розпал літніх заготівель. Господині збирають достиглу малину, викопують пізні сорти часнику та завершують збирання огірків. За народними віруваннями, після цього дня огірки починають втрачати свої смакові якості, стають гіркими й уже не такі корисні.