Не лише занепад: вчені з’ясували, що допомагає зберігати силу та пам’ять після 65 років

Дата публікації: 25 серпня 2026 р.

Не лише занепад: вчені з’ясували, що допомагає зберігати силу та пам’ять після 65 років

Старіння не обов’язково супроводжується постійним погіршенням фізичних і розумових здібностей. Дослідження показало, що частина людей після 65 років із часом демонструє кращі результати за окремими показниками — від швидкості ходьби до пам’яті. Одним із чинників, пов’язаних із такими змінами, науковці називають ставлення людини до власного віку та можливостей.

Про це повідомило видання Egeszseg Kalauz.

До такого висновку дійшли дослідники Єльського університету. Науковці проаналізували дані Health and Retirement Study, простеживши протягом 12 років за фізичним і когнітивним станом понад 11,3 тисячі людей віком від 65 років.

У частини людей показники з віком стали кращими

Аналіз поставив під сумнів уявлення про старіння як про виключно поступову втрату функцій. Упродовж періоду спостереження 45,15% учасників суттєво покращили щонайменше один із показників, які оцінювали дослідники.

Зокрема, йшлося про швидкість ходьби та результати тестування пам’яті. Тобто навіть після 65 років зміни фізичних і когнітивних функцій не обов’язково відбуваються лише в одному напрямку.

Водночас дослідники не стверджують, що люди можуть буквально «помолодшати» чи повернути назад усі вікові процеси. Отримані дані свідчать про інше: функціональний стан у старшому віці може змінюватися, а його погіршення не завжди є безперервним.

Як ставлення до віку може впливати на життя

Провідний автор дослідження Мартін Слейд звернув увагу на позитивне сприйняття старіння. Йдеться не про заперечення віку чи переконання, що достатньо просто почуватися молодшим.

Важливим може бути те, як власне ставлення впливає на поведінку. Людина, яка не вважає старший вік перешкодою для активного життя, може частіше продовжувати рухатися, навчатися, спілкуватися з іншими, опановувати нові заняття та користуватися засобами, що допомагають зберігати незалежність.

У цьому контексті згадують і нейропластичність — здатність нервової системи створювати нові зв’язки та перебудовувати наявні. Вона зберігається і в старшому віці, хоча це не означає, що будь-які зміни роботи мозку можна повністю повернути назад.

У попередніх наукових роботах Слейд також досліджували зв’язок негативних уявлень про старіння з біомаркерами хвороби Альцгеймера.

Чому негативні стереотипи можуть нашкодити

Професорка геріатрії Медичної школи Ікана на Маунт-Синай у Нью-Йорку Розанна М. Лейпциг пояснює: очікування від старіння здатні впливати на звичайні щоденні рішення.

Якщо людина заздалегідь переконана, що через свій вік уже не може активно рухатися, навчатися або підтримувати соціальні зв’язки, вона може поступово сама обмежувати ці заняття. Наприклад, рідше виходити з дому, відмовлятися від фізичних навантажень чи спілкування.

Подібна проблема може виникати і через небажання користуватися допоміжними засобами. У разі погіршення слуху відмова від слухового апарата здатна ускладнити розмови з іншими людьми, а це, своєю чергою, може призводити до скорочення соціальних контактів.

Директор Інституту досліджень старіння Медичного коледжу Альберта Ейнштейна Нір Барзілай також пов’язує значення позитивного ставлення передусім із поведінкою. Відкритість до нового досвіду спонукає людину підтримувати фізичну та інтелектуальну активність.

М’язи можна зміцнювати навіть у старшому віці

Збереження м’язової сили є ще однією важливою складовою активного старіння. Хоча з роками м’язова маса природно скорочується, цей процес у різних людей відбувається з різною швидкістю.

Навіть у старшому віці м’язи продовжують реагувати на фізичне навантаження. Для тренувань можуть використовуватися вправи з власною вагою, еспандерами або невеликими обтяженнями.

При цьому важливими є не стільки спортивні досягнення, скільки здатність виконувати повсякденні дії без сторонньої допомоги — вставати зі стільця, ходити сходами, переносити покупки та зберігати рівновагу.

Фізична активність також пов’язана з кровообігом, обміном речовин, роботою мозку та координацією. Збереження цих функцій допомагає довше залишатися самостійним у повсякденному житті.

Навчатися можна і після 65 років

Різні когнітивні функції з віком змінюються неоднаково. Одні можуть поступово слабшати, тоді як словниковий запас, накопичені знання або здатність регулювати емоції можуть залишатися стабільними значно довше.

Водночас мозок не перестає реагувати на нові завдання. Вивчення іноземної мови, гра на музичному інструменті, освоєння нових технологій чи складного хобі створюють додаткове когнітивне навантаження.

Значення має саме новизна та різноманітність. На відміну від постійного механічного повторення однакової вправи, незнайомі завдання змушують опановувати нову інформацію та активніше залучати різні когнітивні навички.

Чому важливо не відмовлятися від спілкування

Регулярні соціальні контакти також можуть допомагати підтримувати активність. Спілкування з родичами, друзями, сусідами або іншими людьми дає не лише емоційну підтримку.

Навіть звичайна розмова залучає пам’ять та увагу: потрібно слухати співрозмовника, обробляти інформацію та відповідати на неї. Подібне навантаження створюють настільні ігри, спільні прогулянки та громадська діяльність.

Тому звуження кола спілкування не обов’язково потрібно сприймати як неминучу частину старіння. Підтримувати соціальні зв’язки можна, зокрема, за допомогою курсів, волонтерства, клубів за інтересами чи місцевих програм.

Не кожну проблему варто пояснювати віком

Зміни сну з роками є поширеними: люди можуть частіше прокидатися вночі або помічати зміну звичного режиму. Однак тривалі порушення сну не завжди є просто наслідком старіння. Причиною можуть бути захворювання, біль, приймання певних препаратів або розлади сну.

Те саме стосується погіршення слуху. Якщо воно заважає розмовляти з іншими, наслідком може стати поступова соціальна ізоляція. Перевірка слуху та використання слухового апарата за потреби допомагають підтримувати звичний рівень спілкування та самостійності.

Профілактика потрібна в будь-якому віці

Фізична активність, навчання та спілкування не скасовують необхідності стежити за станом здоров’я. Важливими залишаються медичні обстеження, контроль артеріального тиску, глюкози й ліпідів у крові, рекомендовані скринінги та перегляд препаратів, які людина регулярно приймає.

Нові симптоми також не варто автоматично списувати на кількість прожитих років. Раптове погіршення пам’яті, проблеми з рівновагою, повторні падіння або помітне зниження працездатності можуть мати конкретні причини. Частину з них можна виявити під час обстеження, а в деяких випадках — лікувати.

Одного позитивного мислення недостатньо

Позитивне ставлення до віку саме собою не зупиняє старіння, не повертає організм до молодшого стану та не захищає від усіх захворювань. Воно також не може замінити рух, харчування, сон або медичну допомогу.

Його можливе значення полягає в іншому — у готовності людини продовжувати діяти. Якщо старший вік не сприймається як автоматична заборона на навчання, тренування, спілкування чи нові заняття, людина може частіше зберігати ці складові свого життя.

Дослідження показує, що старіння не завжди нагадує безперервний рух униз. Частина функцій із роками слабшає, деякі можуть довго залишатися стабільними, а окремі показники — навіть покращуватися.