Яке церковне свято в Україні 27 вересня

27 вересня (10 жовтня), в православному календарі день пам’яті святого мученика Калістрата і дружини його. За церковним переданням, Калістрат походив із Карфагена. Він виріс у християнській родині й змалку був вихований у вірі. Особливе місце в родинній пам’яті посідав його предок Неокор, який, за переказами, був свідком земних подій, пов’язаних зі Спасителем, і приніс віру Христову до своєї сім’ї.

Калістрат служив у війську, де більшість воїнів залишалися язичниками. Свою віру він не виставляв напоказ, але й не зрікався її. Особливо любив молитися вночі, коли інші воїни спали. Саме ця молитва зрештою відкрила його таємницю.

Одного разу товариші почули, як Калістрат молиться і призиває ім’я Ісуса Христа. Про це донесли воєначальникові. Від святого зажадали принести жертву язичницьким богам, довівши таким чином свою відданість римським звичаям. Калістрат відмовився. Для нього це означало б зрадити Того, Кому він присвятив своє життя.

За відмову зректися Христа мученика почали жорстоко катувати. Проте страждання не похитнули його віри. Тоді мучителі вирішили приректи Калістрата на смерть: його зашили в мішок і кинули в море.

Та сталося диво. За церковним переданням, мішок розірвався, а дельфіни допомогли мученикові дістатися берега. Калістрат залишився живим.

Побачене справило надзвичайне враження на воїнів. Вони зрозуміли, що перед ними не просто людина, яка вперто тримається своїх переконань. Її віра була настільки сильною, що навіть перед лицем смерті вона не зникла. Побачивши чудесне спасіння Калістрата, сорок дев’ять воїнів увірували в Христа і відкрито заявили про це.

Так один мученик уже не був один. Навернених воїнів разом із Калістратом ув’язнили. Саме у в’язниці він зміг докладніше розповісти їм про християнську віру, про створення світу, гріхопадіння людини, прихід Спасителя, Його смерть і Воскресіння.

Темниця, яка мала стати місцем страху та відчаю, перетворилася для них на місце пізнання Бога.

Мучителі сподівалися, що жорстокими тортурами змусять новонавернених християн відмовитися від свого рішення. Однак воїни залишилися непохитними. Вони вже бачили приклад Калістрата й були готові розділити його долю.

Передання розповідає і про нові чудеса, які супроводжували їхні страждання. Після них до Христа навернулися ще десятки воїнів. Таким чином навколо Калістрата утворилася ціла громада сповідників, готових прийняти смерть за віру.

Церковне свято 27 вересня — день пам’яті преподобного Ніла, основника й ігумена монастиря Криптоферратського

Майбутній святий народився близько 910 року в місті Россано в Калабрії, на півдні Італії. При хрещенні він отримав ім’я Миколай. У той час Південна Італія перебувала під сильним впливом візантійської культури, тому грецька мова, богослужіння східного обряду та традиції східного чернецтва були тут добре відомими.

Миколай походив із заможної грецької родини, здобув добру освіту, знав Святе Письмо та церковну літературу. Проте його шлях до монашества не був прямим. У молодості він жив звичайним світським життям, одружився і мав доньку.

Приблизно у тридцятирічному віці в його житті настав духовний перелом. Відчувши сильне покликання до цілковитого служіння Богові, він залишив світське життя і вирушив до монастирів, де прийняв чернечий постриг з ім’ям Ніл.

Відтоді почалося його багаторічне подвижницьке життя.

Ніл прагнув не слави чи церковних почестей, а тиші, в якій людина може цілковито звернутися до Бога. Він наслідував давніх отців пустелі: багато молився, постив, обмежував себе в їжі та сні, займався фізичною працею.

Одним із його особливих занять було переписування книг. Преподобний був майстерним каліграфом і переписував богослужбові та духовні тексти. Для середньовічного монаха така праця була не лише способом збереження книг, а й своєрідною формою молитви та служіння Церкві.

З часом біля Ніла почали збиратися учні. Людей приваблювали його духовна мудрість, простота та суворе подвижницьке життя. Так людина, яка шукала самотності, поступово стала духовним наставником для інших.

Проте сам Ніл уникав слави. Коли кількість людей навколо нього ставала надто великою або його починали особливо шанувати, він нерідко залишав місце проживання і вирушав далі.

Однією з визначних рис преподобного Ніла була внутрішня незалежність. Він жив у часи політичних конфліктів, боротьби за владу та воєн, але не намагався здобути прихильність сильних світу цього.

До нього зверталися представники знаті та церковні діячі. Преподобний міг розмовляти з правителями так само просто, як із бідняками. Він не боявся застерігати можновладців від несправедливості, але водночас не прагнув їх принизити.

Особливо відомим став епізод, пов’язаний з антипапою Іваном XVI. Після політичної поразки той зазнав надзвичайно жорстокого покарання. Ніл, який знав його раніше, просив імператора Оттона III та папу Григорія V виявити до переможеного милосердя.

Преподобний не виправдовував його вчинків. Він просив лише про християнське милосердя до людини, яка вже була переможена і беззахисна.

Цей випадок добре показує характер Ніла: для нього християнська правда була нерозривно пов’язана з милосердям.

Життя преподобного минало в постійних переселеннях. Причиною були не лише його прагнення до усамітнення, а й небезпеки того часу. Південна Італія потерпала від воєн та нападів сарацинів.

Разом зі своїми учнями Ніл залишав одне місце й оселявся в іншому, засновуючи невеликі монаші громади. Деякий час він перебував у знаменитому монастирі Монте-Кассіно. Там грецькі монахи на чолі з Нілом могли звершувати богослужіння відповідно до своєї візантійської традиції.

Це важлива риса його життя. Ніл жив задовго до остаточного розділення між Східною і Західною Церквами 1054 року. Будучи носієм грецької духовної та літургійної традиції, він жив в Італії й підтримував стосунки з латинськими монастирями та церковними діячами.

Церковне свято в Україні 27 вересня за старим календарем

За старим календарем в Україні 27 вересня святкували Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. За церковним переданням, у IV столітті свята рівноапостольна цариця Олена, мати імператора Костянтина Великого, вирушила до Єрусалима, щоб знайти Хрест Господній. Під час розкопок на Голгофі було знайдено три хрести. Хрест Спасителя розпізнали завдяки чудесному зціленню, яке сталося після дотику до нього. Після віднайдення святині Єрусалимський патріарх Макарій підняв — воздвигнув — Хрест, щоб численні віряни могли його побачити й поклонитися йому. Народ у цей час молився: «Господи, помилуй!» Саме від цього урочистого воздвиження Хреста походить назва свята.

Прикмети 27 вересня

• Ранковий заморозок — зима прийде рано.

• Західний вітер — до погіршення погоди.

• Холодний або північний вітер — наступне літо буде теплим.

Що не можна робити 27 вересня

Намагалися не братися за важку та виснажливу роботу, особливо якщо вона не стосувалася пасіки. Водночас необхідні домашні та господарські справи не відкладали. Обережно ставилися й до грошей: за повір’ями, цього дня краще було не позичати кошти самому й не давати їх у борг, а важливі фінансові домовленості переносити на інший час. Вважалося, що інакше можна накликати матеріальні втрати.

Що можна робити 27 вересня

У народному календарі цей день отримав назву Каллістрат. Здавна він був особливо важливим для пасічників, адже приблизно в цей період завершувалися так звані «Бджолині дев’ятини» — час останніх робіт на пасіці перед зимою. Господарі готували бджолині родини до холодного сезону, утеплювали вулики та переносили їх у захищені місця, де комахи мали зимувати.

Пов’язані теми

Церковне свято