Навіщо до серіалу «Монстри» про Ліззі Борден додали серійну вбивцю, яка жила майже століття потому

Дата публікації: 22 вересня 2026 р.

Навіщо до серіалу «Монстри» про Ліззі Борден додали серійну вбивцю, яка жила майже століття потому

У новому сезоні серіалу Netflix «Монстр: Історія Ліззі Борден» несподівано з’являється ще одна відома постать кримінальної історії — серійна вбивця Ейлін Ворнос. Її зіграла володарка «Еммі» Сара Полсон.

ТСН.ua зібрав усе, що відомо про несподівану появу Ейлін Ворнос у «Монстрі» та навіщо серійну вбивцю вписали в історію Ліззі Борден

Як зазначило видання Today, Ворнос показують у восьмому, фінальному епізоді серіалу. Водночас у реальному житті жодного відомого зв’язку між нею та Ліззі Борден не було, а їхні історії розділяє майже століття.

Борден звинувачували у вбивстві її батька та мачухи сокирою 1892 року, однак суд її виправдав. Ворнос народилася 1956 року, а від 1989 року убила сімох чоловіків у центральній Флориді. Після арешту вона зізналася у вбивствах і спочатку стверджувала, що діяла в межах самооборони, оскільки чоловіки нібито ґвалтували її або погрожували їй. Пізніше Ворнос заявила, що твердження про самооборону було неправдою. Її засудили до смертної кари та 2002 року стратили смертельною ін’єкцією.

Чому історію Ворнос включили до серіалу про Ліззі Борден, пояснила виконавиця головної ролі Елла Бітті. В інтерв’ю Netflix акторка розповіла, що серіал досліджує тему жіночої люті та реакцію жінок на обставини, з якими вони стикаються.

За словами Бітті, між історіями Борден і Ворнос є зв’язок, який шоуранери Раян Мерфі та Ієн Бреннан прагнули показати й дослідити. Вона також зазначила, що кожен сезон «Монстра» намагається заглибитися в психологію людини та порушує питання про те, чи люди стають такими від народження, чи їх формують певні обставини. За словами акторки, від початку було зрозуміло, що Мерфі та Бреннана цікавило дослідження того, що може привести жінку до насильства.

Історія Ворнос фактично обрамляє фінальний епізод. Сара Полсон з’являється в її образі на початку, а потім повертається наприкінці серії.

Спочатку показано тюремне інтерв’ю Ворнос, під час якого вона заявляє, що вбивала чоловіків, захищаючи себе. Далі події переносяться до суду, де героїня Полсон розповідає про ймовірне насильство з боку чоловіка, який найняв її як секс-працівницю і якого вона згодом убила.

Ще в одній сцені Ворнос спілкується з журналістами біля будівлі суду. Вона обурюється тим, що її намагаються зобразити «монстром», та порівнює таке сприйняття зі ставленням до серійного вбивці Джеффрі Дамера.

У фінальному епізоді також показана страта Ворнос смертельною ін’єкцією. Після цього сюжет безпосередньо зводить двох жінок разом у сцені сновидіння. Ворнос прокидається на столі, на якому її стратили, та бачить Ліззі Борден і економку родини Борденів Бріджит «Меґґі» Салліван. Борден говорить їй: «Ти йдеш у безпечне місце. Все прощено. Все зрозуміло. Нарешті».

Ще одним прийомом, який поєднує дві історії у фіналі, стала композиція Наталі Мерчант «Carnival» 1995 року. Вона звучить під час сцени страти Ворнос, а потім знову — наприкінці історії Ліззі Борден. За даними The New Yorker, Ворнос була прихильницею Мерчант і просила, щоб музику співачки грали на її похороні.

Водночас увагу глядачів привернуло й те, наскільки точно Сара Полсон відтворила поведінку Ейлін Ворнос у суді.

Як пише LADbible, користувач соцмережі X @POPin4k опублікував відео, в якому зіставив сцену із серіалу з реальними кадрами судового процесу над Ворнос. На них Полсон практично повторює її рухи, манеру поведінки та репліки.

Йдеться про момент, коли Ворнос у суді реагує на винесені їй смертні вироки. У реальному відео вона різко звертається до присутніх і заявляє, що буде «на небесах», поки вони «гнитимуть у пеклі». Після цього Ворнос продовжує емоційну промову та говорить про пережите нею сексуальне насильство.

Видання також наводить слова співавтора «Монстра» Ієна Бреннана, який у розмові з PEOPLE докладніше пояснив появу Ворнос у сезоні про Ліззі Борден. За його словами, автори хотіли порівняти ставлення суспільства до жіночого насильства у ХІХ та ХХ століттях.

Бреннан пояснив, що 1893 року людям було складно повірити, що Ліззі Борден могла бути здатною на вбивство. У випадку з Ворнос суспільне сприйняття було вже іншим. Саме тому, за його словами, поява серійної вбивці в сюжеті робить цей контраст значно виразнішим.

Про роботу над образом Ворнос розповідала й сама Сара Полсон. В інтерв’ю Variety Australia акторка зазначила, що погодилася зіграти її ще до того, як побачила сценарій. Полсон пояснила, що її зацікавила можливість поглянути крізь власну призму на людину, образ якої вже був сформований суспільством.

Під час інтерв’ю Jimmy Kimmel Live! Полсон також пов’язала сюжетну лінію Ворнос із темою «жіночої люті» та припустила, що її героїня могла захоплюватися історією Ліззі Борден.

Що відомо про Ейлін Вурнос

Як зазначає Britannica, Ейлін Ворнос стала однією з найвідоміших серійних убивць у США. Її визнали винною у вбивствах чоловіків у Флориді, засудили до смертної кари, а 2002 року стратили. Історія американки згодом лягла в основу художніх та документальних фільмів.

Майбутня серійна вбивця народилася 29 лютого 1956 року в Рочестері, штат Мічиган. Її батьки розійшлися ще до появи доньки на світ, а приблизно у чотири роки Ейлін разом зі старшим братом Кітом залишилася без матері. Дітей виховували бабуся та дідусь.

Батька Ворнос 1967 року засудили до довічного ув’язнення за зґвалтування семирічної дівчинки. Через два роки він наклав на себе руки у в’язниці. Сама Ейлін пізніше розповідала, що також зазнавала насильства: за її твердженнями, дідусь фізично та сексуально знущався з неї. Вона також заявляла про сексуальні стосунки зі старшим братом.

Підліткові роки Ворнос теж були складними. Приблизно у 14 років вона завагітніла. За повідомленнями, перед цим її зґвалтував друг дідуся. 1971 року Ворнос народила дитину, яку віддали на усиновлення.

Після смерті бабусі наступного року Ейлін та її брат перейшли під опіку штату. Ворнос залишила навчання, певний час не мала постійного житла та займалася секс-працею.

Ще задовго до вбивств вона неодноразово потрапляла до поля зору правоохоронців. 1974 року її ув’язнили після керування автомобілем у нетверезому стані та стрілянини з рухомого транспортного засобу. У наступні роки серед звинувачень проти неї були збройне пограбування, підроблення чеків та викрадення автомобілів.

1976 року від раку помер брат Ворнос. Того ж року вона одружилася у Флориді з 69-річним пенсіонером Льюїсом Феллом. Подружнє життя виявилося нетривалим — шлюб проіснував трохи більше двох місяців. Фелл також домагався судової заборони щодо дружини, стверджуючи, що вона била його тростиною.

Через два роки Ворнос намагалася накласти на себе руки, вистріливши собі в живіт, однак вижила. На початку 1980-х вона жила у Флориді та продовжувала скоювати різні злочини. 1986 року Ворнос познайомилася з Тайрією Мур. Між жінками зав’язалися романтичні стосунки.

Перше відоме вбивство, пов’язане з Ворнос, сталося 1989 року. Її жертвою був 51-річний Річард Меллорі, який підібрав її на шосе у Флориді. Згодом чоловіка знайшли мертвим із трьома вогнепальними пораненнями.

Упродовж наступного року загинули ще щонайменше шестеро чоловіків-автомобілістів середнього віку. Тіла знаходили біля доріг у Флориді та південній частині Джорджії. У жертв забирали майно та автомобілі.

Розслідування наблизило поліцію до Ворнос після подій липня 1990 року. Вона та Мур розбили автомобіль Пітера Сімса, якого вважали однією з імовірних жертв Ворнос. Очевидець описав жінок, після чого їхні фотороботи з’явилися у ЗМІ. У машині правоохоронці також знайшли відбитки пальців Ворнос.

Ще одним важливим слідом стали речі Річарда Меллорі, виявлені в ломбарді. Квитанцію пов’язали з Ворнос, а згодом слідчі знайшли й інше викрадене майно, яке вдалося простежити до неї.

У січні 1991 року Ворнос затримали в барі Last Resort у Порт-Оранджі, штат Флорида. Мур погодилася співпрацювати зі слідством в обмін на імунітет. Після цього Ворнос зізналася у вбивствах, але наполягала, що захищалася від чоловіків, які на неї нападали.

Перший судовий процес над Ворнос відбувся 1992 року у справі про вбивство Річарда Меллорі. Присяжні визнали її винною, а покаранням стала смертна кара.

Пізніше Ворнос не оскаржувала обвинувачення ще у п’яти вбивствах. Водночас у справі Пітера Сімса її не судили: його тіло так і не знайшли.

З роками Ворнос інакше пояснювала причини своїх злочинів. Якщо після арешту вона говорила про самооборону, то вже у в’язниці заявляла, що вбивала чоловіків заради наживи.

2001 року засуджена відмовилася від подальших апеляцій і заявила про бажання, щоб смертний вирок виконали. 9 жовтня 2002 року Ейлін Ворнос стратили у Флориді смертельною ін’єкцією. Їй було 46 років.

Справа Ворнос стала темою низки художніх і документальних проєктів. Найвідомішим із них залишається фільм «Монстр» 2003 року, в якому її зіграла Шарліз Терон. Ця роль принесла акторці премію «Оскар» за найкращу жіночу роль.

Історії Ворнос також присвячені документальні стрічки «Ейлін Ворнос: Продаж серійного вбивці» 1992 року та «Ейлін: Життя та смерть серійного вбивці» 2003-го. Ще один фільм — «Ейлін Ворнос: Американська бугівумен» — вийшов 2021 року та зосередився на її шлюбі з Льюїсом Феллом.

Що відомо про інших героїв серіалу

У четвертому сезоні «Монстра» творці не обмежуються лише історією Ліззі Борден. Навколо неї вибудовують сюжетні лінії людей, які відігравали важливу роль у її житті або були пов’язані зі справою про вбивство її батька та мачухи.

Видання Radio Times зазначило, що однією з центральних постатей стає покоївка родини Борденів Бріджит «Меггі» Салліван, яку зіграла Вікі Кріпс. У серіалі між нею та Ліззі виникають романтичні стосунки, а саму Меггі показують не лише як служницю, а як близьку до головної героїні людину.

Важливе місце посідають і члени родини Борденів. Чарлі Ганнем зіграв батька Ліззі Ендрю, Ребекка Голл — її мачуху Еббі, а Біллі Лурд — старшу сестру Емму. Саме напружені стосунки всередині родини стають одним із ключових елементів історії, що передує вбивствам.

У сюжеті також з’являється Ненс О’Ніл у виконанні Джессіки Барден. Акторка стала близькою подругою Ліззі вже через роки після суду та виправдання. Їхні стосунки свого часу спричинили чимало пліток, а також, за повідомленнями, могли бути пов’язані з конфліктом між Ліззі та її сестрою Еммою.

Ще одну сюжетну лінію пов’язали з дядьком Ліззі Джоном Морсом, якого зіграв Джої Полларі. Реальний Морс перебував у будинку Борденів напередодні вбивств, через що привернув увагу слідства.