Собаки справді розуміють людську мову: вчені виявили особливість роботи їхнього мозку
Собаки можуть обробляти людську мову способом, який раніше вважали характерним лише для людей. Нове дослідження показало, що мозок собак використовує приголосні звуки, щоб виділяти окремі слова з безперервного потоку мовлення.
Про це йдеться у матеріалі Daily Mail із посиланням на результати дослідження опубліковані в журналі Science.
Йдеться про так звану «перевагу приголосних» (consonant bias) — особливість обробки мовлення, яку раніше спостерігали лише у людей. Причому її не фіксували навіть у приматів, які еволюційно значно ближчі до людини.
Як собаки розпізнають слова
Науковці порівняли реакції мозку 20 людей і 20 домашніх собак під час сприйняття мовлення.
Дослідники перевіряли, як представники обох видів розпізнають закономірності у звукових послідовностях. Виявилося, що і люди, і собаки краще визначали структуру слів, коли вона формувалася за допомогою приголосних, а не голосних.
Мозок собак синхронізувався з ритмом таких слів приблизно так само, як мозок людей.
«Це перший доказ того, що перевага приголосних може виникати в мозку виду, відмінного від людини», — зазначила співавторка дослідження Кінга Г. Тот.
За словами першої авторки роботи Богларки Морваї, дослідники припускали, що якби перевага приголосних була пов’язана з унікальними для людини мовними здібностями, інші види не повинні були б демонструвати такої особливості.
«Навіть собаки, незважаючи на те, що значну частину свого життя проводять в оточенні людської мови», — зазначила вона.
Досвід спілкування може змінювати роботу мозку
Окремо вчені перевірили собак із різним раннім досвідом. Частина тварин у перші місяці життя жила у притулках або на вулиці, а інші зростали в сім’ях.
Попри різні умови, собаки продемонстрували однакову сильну «перевагу приголосних».
Це може свідчити про те, що для формування такої стратегії обробки мовлення мозку достатньо регулярного контакту з людською мовою.
Автор дослідження Аттіла Андікс із Університету Етвеша Лоранда пояснив, що отримані результати ставлять під сумнів припущення про необхідність вроджених механізмів, спеціально налаштованих на людську мову.
«Ці результати свідчать про те, що налаштування мозку на мовлення — і, зокрема, виникнення переваги приголосних — не потребує заздалегідь запрограмованого мозку та людиноподібних мовних здібностей», — сказав він.
За його словами, регулярного контакту з мовленням може бути достатньо, щоб змінити роботу мозку та сформувати особливості обробки інформації, які раніше спостерігали лише у людей.
Люди мають ще одну перевагу
Водночас між людьми та собаками виявили й відмінність.
Люди могли розпізнавати слова, структура яких визначалася голосними, хоча робили це менш успішно, ніж у випадку з приголосними.
Собаки ж такої здатності не продемонстрували. Це може означати, що люди краще справляються з незвичними для них або менш типовими мовними закономірностями.
Нове дослідження доповнює попередні роботи про здатність собак обробляти людське мовлення. Зокрема, раніше вчені встановили, що деякі собаки можуть вивчати нові слова, просто слухаючи розмови своїх господарів.
Для цього тваринам потрібно стежити за поглядом і увагою людини, реагувати на комунікативні сигнали та виокремлювати слова з безперервного потоку мовлення.
Пов’язані теми
Собака
