Велика піраміда містить "код", який розкриває справжнє призначення споруди

Велика піраміда в Гізі понад чотири тисячі років зберігає чимало загадок, але нове дослідження пропонує сенсаційне пояснення її призначення. Незалежний дослідник Сефі Леві стверджує, що в геометрії монумента може бути прихований своєрідний числовий «код», який містить інформацію про час, Місяць, планети та математичні закономірності.

Як пише Daily Mail, імовірний код нібито не висічений на стінах і не захований у внутрішніх приміщеннях.

За версією Леві, його потрібно шукати безпосередньо у розмірах та пропорціях самої піраміди — її висоті, довжині основи, нахилі граней та загальній геометричній формі.

Якщо ця гіпотеза виявиться правильною, Велика піраміда могла бути не просто монументальною спорудою або усипальницею, а своєрідним кам’яним носієм знань, створеним так, щоб пережити своїх творців на тисячоліття.

Леві проаналізував ключові виміри Великої піраміди та використав дроби, характерні для давньоєгипетської математичної традиції. За його словами, отримані результати неодноразово виявляються близькими до чисел, які мають значення для астрономії та математики.

Наприклад, одне з обчислень дає число 27,5, що майже збігається з приблизно 27,55 дня — інтервалом між послідовними моментами проходження Місяця через перигей, тобто найближчу до Землі точку його орбіти.

Інший розрахунок, за твердженням дослідника, дає рівно 70. Це число він пов’язує з приблизно 70-денним періодом, протягом якого Сіріус у давньоєгипетському спостереженні був прихований сонячним сяйвом між його заходом і наступним геліакічним сходом.

При цьому сам по собі такий збіг не доводить, що стародавні будівничі навмисно заклали відповідне число в конструкцію. Приблизно 70 днів також фігурували в єгипетській традиції муміфікації, що додає теорії ще один цікавий, але не доказовий збіг.

До «коду» потрапили деякі планети

За версією Леві, на цьому числові збіги не закінчуються. Інші пропорції Великої піраміди він пов’язує з повторюваними циклами Сатурна, Юпітера, Венери та Марса — планет, які давні єгиптяни могли спостерігати неозброєним оком.

Дослідник також звертає увагу на числа, подібні до числа Пі та золотого перетину, які нібито можна отримати з геометричних співвідношень споруди.

У сукупності ці спостереження Леві трактує як можливу систему, за допомогою якої стародавні єгиптяни могли передати майбутнім поколінням свої уявлення про математику, час, простір і рух небесних тіл.

Саме тому дослідник робить радикальний висновок: піраміда могла бути цінною не через те, що зберігала всередині, а через саму інформацію, втілену в її формі.

«Піраміду побудували для того, щоб вона стояла вічно, не тому, що вона містила щось цінне. Її побудували для того, щоб вона стояла вічно, тому що вона сама була чимось цінним», — пише Леві.

У своїй роботі він підсумовує цю ідею ще сміливіше: піраміда, за його словами, може бути не сховищем знань, а знаннями, втіленими у камені.

Чи могли збіги виникнути випадково

Щоб оцінити ймовірність випадкового виникнення подібних закономірностей, Леві провів комп’ютерну симуляцію. Він згенерував 100 тисяч гіпотетичних пірамід, параметри яких відповідали можливим будівельним стандартам Стародавнього царства.

Моделі відрізнялися шириною основи — від 75 до 440 царських ліктів — та кутом нахилу граней. Потім для них застосували той самий набір тестів, який використовувався для Великої піраміди.

За результатами дослідника, 2419 моделей, або близько 2,4%, показали таку саму кількість збігів або навіть більше.

Леві вважає, що це робить випадкове виникнення закономірностей менш імовірним. Водночас навіть такий результат не є незалежним підтвердженням теорії, оскільки йдеться про власну симуляцію дослідника. Більш суворе порівняння, як зазначає Daily Mail, не дало однозначної відповіді.

Велика піраміда — не усипальниця фараона?

Нова гіпотеза кидає виклик традиційному поясненню призначення монумента. Офіційна єгиптологія вважає Велику піраміду гробницею фараона Хуфу (Хеопса), спорудженою приблизно 4500 років тому.

На користь поховальної функції свідчать гранітний саркофаг у внутрішній камері, поминальний комплекс та королівський цвинтар, пов’язаний із пірамідою. Водночас ці знахідки не дають абсолютного доказу того, що саме Хуфу був похований усередині монумента.

Важливо й те, що жоден відомий давньоєгипетський текст не повідомляє про існування в розмірах піраміди закодованих астрономічних даних.

Тому запропонована Леві інтерпретація залишається далеко за межами загальноприйнятої єгиптології.

Пам’ять про прабатьківщину

«Числовий код» — лише частина значно ширшої теорії дослідника. Леві намагається пов’язати форму Великої піраміди з давньоєгипетським міфом про створення світу.

У геліопольській традиції йдеться про первісний пагорб Бенбен, який піднявся з вод хаотичного первісного світу. На думку дослідника, саме цей образ міг стати символічною основою для створення піраміди.

Однак далі теорія стає ще більш незвичною. Леві припускає, що міф про первісний пагорб міг бути віддаленим спогадом про реальне місце, де колись жили предки частини єгипетського населення.

Як можливу прабатьківщину він називає Око Сахари — величезне кільцеподібне геологічне утворення в сучасній Мавританії, відоме також як структура Ришат.

Тисячі років тому, коли Сахара була значно вологішою та зеленішою, ця місцевість могла мати зовсім інший ландшафт. Гіпотеза Леві припускає, що давні громади могли залишити регіон у міру його висихання та переміститися на схід, до Нілу, зберігши в культурній пам’яті образ колишньої батьківщини.

У такій інтерпретації Велика піраміда в Гізі могла символізувати первісний пагорб, тоді як вода поблизу комплексу нагадувала б про первісний водний світ. Західну дорогу-насип Леві пов’язує із заходом Сонця, світом померлих та можливим символічним зв’язком із давньою прабатьківщиною.

Таким чином, дослідник пропонує бачити у Великій піраміді не просто гробницю, а своєрідний кам’яний архів знань і пам’яті, який одночасно передавав математичні та астрономічні уявлення і розповідав про походження народу.

Теорія наразі не має прямих доказів

Втім, важливо наголосити: робота Леві була опублікована в серпні на платформах SSRN та Zenodo і не проходила незалежного наукового рецензування. Сам дослідник визнає, що частину числових збігів він виявив уже після того, як знав виміри піраміди та шукані значення.

Так само не існує прямих археологічних чи історичних доказів, які б пов’язували Око Сахари з будівничими Гізи або підтверджували масштабну міграцію людей звідти до долини Нілу.

Тож загадковий «код» Великої піраміди поки що залишається саме гіпотезою, але вона додає ще одну інтригуючу версію до багатовікової дискусії про те, навіщо стародавні єгиптяни створили один із найвідоміших монументів людства.

Пов’язані теми

Єгипет