Від них такого не очікуєш: 7 популярних порід собак, які можуть неприємно пахнути

Деякі собаки можуть мати помітніший характерний запах, ніж інші, і справа не завжди у недостатній гігієні. Ветеринари назвали сім порід, представники яких через особливості шкіри, шерсті або будови вух частіше стикаються з цією проблемою.

Про це повідомило видання Parade Pets.

Як пояснила ветеринарка Ліза Кан, на запах собаки можуть впливати одразу кілька чинників — порода, спосіб життя, харчування, догляд і стан здоров’я. Водночас різка або незвична зміна запаху іноді може бути ознакою захворювання.

• Сенбернар

Густа шерсть, активне линяння та рясне слиновиділення — поєднання, через яке сенбернари можуть пахнути сильніше за інших собак.

За словами ветеринарки Еймі Ворнер, шерсть цих великих собак здатна затримувати вологу, слину та бруд. Вологе середовище, своєю чергою, сприяє розмноженню бактерій і дріжджів. Тому сенбернарам потрібен регулярний догляд за шерстю.

• Кокер-спанієль

Неочікуваним представником списку став кокер-спанієль. Однією з причин характерного запаху можуть бути його довгі вкриті шерстю вуха.

Вони схильні накопичувати вологу та забруднення, а також мають підвищений ризик розвитку вушних інфекцій. Саме тому ветеринари радять приділяти особливу увагу гігієні вух кокер-спанієля та регулярно доглядати за його шерстю.

• Мопс

У мопсів джерелом неприємного запаху нерідко стають характерні складки шкіри навколо морди та шиї. У них можуть накопичуватися волога, залишки їжі та бруд.

За словами Кан, таке середовище сприятливе для розмноження бактерій і розвитку шкірних інфекцій. Крім того, представники породи можуть мати проблеми із зубами та анальними залозами, які також здатні спричиняти неприємний запах.

• Бульдог

Схожа проблема характерна й для бульдогів. У численних шкірних складках можуть залишатися піт, частинки їжі та природний шкірний жир.

Ветеринарка Еймі Ворнер пояснила, що накопичення цих речовин може створювати умови для розмноження бактерій або дріжджів. Регулярне очищення складок допомагає зменшити ризик появи неприємного запаху.

• Китайський шар-пей

Велика кількість складок є однією з найвідоміших особливостей шар-пея, але саме вона може ускладнювати догляд за собакою.

У складках на морді та шиї здатні затримуватися слина й забруднення. Тому фахівці рекомендують регулярно й обережно очищувати ці ділянки, а після цього ретельно їх висушувати. Це допомагає запобігати розвитку інфекцій.

• Бігль

У випадку з біглями значення мають не лише довгі висячі вуха, а й любов цих собак до активних прогулянок та дослідження довкілля.

Їхні вуха схильні до розвитку інфекцій, які можуть супроводжуватися неприємним запахом. Ворнер наголошує: якщо запах походить саме з вух або раптово стає сильнішим, це може бути сигналом про проблему, яку не варто ігнорувати.

• Бладхаунд

Ще одна порода з довгими висячими вухами — бладхаунд. Через їхню будову вуха можуть бути схильними до інфекцій, а отже, й до появи характерного запаху.

Що робити, якщо собака почала неприємно пахнути

Ветеринари наголошують, що сильний запах не варто автоматично списувати на особливості породи. Він може з’явитися після прогулянки або через недостатню гігієну, але іноді свідчить про проблеми зі здоров’ям.

Насамперед Кан радить спробувати визначити джерело запаху, перевіривши вуха, лапи, шкіру, ніс, ротову порожнину та ділянку під хвостом. Якщо тварина просто забруднилася, її можна помити м’яким шампунем, призначеним для собак.

Якщо після догляду неприємний запах не зникає або виникає без очевидної причини, ветеринари рекомендують показати тварину лікарю. Причиною можуть бути, зокрема, інфекції чи стоматологічні проблеми, тому подальше лікування залежатиме від встановленого діагнозу.

Пов’язані теми

Собака Тварини