Яке церковне свято в Україні 19 жовтня

19 жовтня (1 листопада), в православному календарі день пам’яті священномученика Теодора Ромжі. Теодор Ромжа народився 14 квітня 1911 року у селі Великий Бичків на Закарпатті, яке на той час входило до складу Австро-Угорщини. Він зростав у багатодітній християнській родині та змалку був близьким до церковного життя.
Після навчання у Хустській гімназії юнак вирішив присвятити себе служінню Богові. Його здібності помітили церковні наставники, тому Теодора відправили здобувати богословську освіту до Рима.
Він навчався у Папському Григоріанському університеті та проживав у Папській колегії «Руссікум», створеній для підготовки священників східного обряду.
У Римі майбутній єпископ поглиблював знання з богослов’я та духовно готувався до священства. 25 грудня 1936 року Теодора Ромжу висвятили на священника.
Після завершення навчання молодий священник повернувся на батьківщину. Спочатку він служив у невеликих закарпатських селах, а згодом став викладачем та духівником Ужгородської духовної семінарії.
Це був непростий період в історії Закарпаття. Протягом кількох років край пережив зміну державних кордонів, війну та прихід радянської влади.
У 1944 році Теодор Ромжа став єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії. На момент єпископської хіротонії йому було лише 33 роки.
Перед молодим владикою постало надзвичайно складне завдання. Радянська влада дедалі сильніше тиснула на греко-католицьку церкву, намагаючись ліквідувати її структури та змусити духовенство перейти до Російської православної церкви.
Теодор Ромжа розумів небезпеку, але продовжував активно виконувати свої обов’язки. Він відвідував парафії, служив літургії, зустрічався зі священниками та вірянами, підтримував громади.
Особливо важливими стали його поїздки селами Закарпаття. Коли можливості нормального церковного управління дедалі більше обмежувалися, особиста присутність єпископа допомагала підтримувати духовенство та мирян.
Владика також відмовлявся підтримати розрив із Римом. Саме його тверда позиція стала однією з причин конфлікту з радянською владою.
Тиск поступово посилювався. Церква втрачала приміщення, духовенство зазнавало переслідувань, а діяльність самого єпископа перебувала під контролем спецслужб.
Однак Ромжа продовжував служіння.
Після падіння радянського режиму історію загибелі єпископа почали досліджувати відкритіше, а пам’ять про нього отримала офіційне церковне визнання.
27 червня 2001 року під час візиту до України Папа Римський Іван Павло II проголосив Теодора Ромжу блаженним священномучеником.
Церковне свято 19 жовтня — день пам’яті пророка Йоіла і мученика Уара
Відомостей про біографію Йоіла у Святому Письмі дуже мало. На початку його книги пророк представлений як «Йоіл, син Петуїла».
Ім’я Йоіл має давньоєврейське походження і традиційно тлумачиться як «Господь є Бог».
Точний час життя пророка встановити складно. Дослідники пропонують різні датування Книги Йоіла, тому достеменно назвати роки його життя неможливо. З тексту зрозуміло, що пророк був добре обізнаний із життям Єрусалима, храмовим богослужінням та релігійними традиціями свого народу.
Головною спадщиною Йоіла стала невелика за обсягом пророча книга, яка увійшла до Старого Завіту.
Точна дата народження святого Уара невідома. Згідно з житійною традицією, він жив у часи правління римського імператора Максиміана, коли християни зазнавали жорстоких переслідувань.
Уар був воїном і служив у Єгипті. Він уже був християнином, однак тривалий час не наважувався відкрито говорити про свою віру.
У ті часи визнання себе християнином могло означати арешт, катування і страту. Саме тому частина вірян була змушена приховувати свої переконання.
Уар також боявся мученицької смерті, проте намагався допомагати тим християнам, яких уже ув’язнили за віру.
За переказами, ночами Уар приходив до в’язниць, де перебували християни. Він приносив їм їжу, перев’язував рани та просив молитися за нього.
Одного разу до в’язниці потрапили семеро християнських учителів. Вони відмовилися зректися Христа, тому на них чекали катування і смерть.
Уар прийшов до них та зізнався у своєму страху. Він вірив у Христа, але боявся відкрито сповідувати віру перед владою.
Ув’язнені підтримали його та закликали покладатися на Бога.
Незабаром один із семи християн помер у в’язниці від отриманих ран. Коли настав час вести мучеників на суд, залишилося шестеро.
Саме тоді Уар ухвалив рішення, яке визначило його подальшу долю.
Побачивши, що одного з ув’язнених більше немає серед живих, Уар добровільно став на його місце.
Він більше не приховував своєї віри та відкрито заявив, що є християнином.
Для римського воїна це було особливо небезпечним кроком. Від нього вимагали зректися Христа та принести жертву язичницьким богам, однак Уар відмовився.
Після цього його почали катувати.
За житійним переказом, мученика підвісили та жорстоко били. Попри страждання, він не відмовився від віри.
Уар помер від отриманих травм. Його мученицьку смерть традиційно датують початком IV століття.
Церковне свято в Україні 19 жовтня за старим календарем
За старим календарем в Україні 19 жовтня вшановують пам’ять святого апостола Томи. У Євангелії Тома найбільше відомий завдяки подіям після Воскресіння: він не був разом з іншими апостолами, коли їм уперше явився воскреслий Христос, і сказав, що повірить лише тоді, коли сам побачить Його рани. Через вісім днів Христос знову явився учням і звернувся безпосередньо до Томи. Побачивши воскреслого Спасителя, апостол промовив: «Господь мій і Бог мій!». Тому його історія в християнстві розглядається не просто як розповідь про сумнів, а як шлях від сумніву до глибокої віри.
Прикмети 19 жовтня
-
Якщо 19 жовтня немає вітру — незабаром різко похолодає.
-
Дим стелиться низько над землею — чекайте на негоду та опади.
-
Якщо ворони збираються великими зграями — погода зіпсується.
Що не можна робити 19 жовтня
Особливу увагу цього дня приділяли стосункам з іншими людьми. Намагалися уникати суперечок із близькими та сусідами, адже вірили, що розпочатий цього дня конфлікт буде складно владнати і він може тривати дуже довго. Не заведено було й ігнорувати тих, хто потребував підтримки.
Що можна робити 19 жовтня
У народному календарі цей день відомий як Проводи осені. Наші предки вірили, що саме в цей час осіння пора остаточно поступається місцем зимовим холодам. Господарі завершували підготовку до холодів: утеплювали будинки, перевіряли запаси та готували теплі речі. На стіл традиційно подавали страви з курятини, зокрема пекли ситні пироги — курники.
Пов’язані теми
Церковне свято
Почитати ще:


















