Дерева з обхватом стовбура понад 5 метрів: які шокувальні знахідки знайшли вчені у Чорнобилі
Покинуті цвинтарі в Чорнобильській зоні відчуження стали своєрідними осередками біорізноманіття. Науковці обстежили 24 некрополі та виявили понад 400 видів рослин, зокрема рідкісні охоронювані види, а також велетенські дуби, які майже не збереглися в навколишніх лісах.
Дослідження провели Іван Мойсієнко та Надія Скобель — науковці, пов’язані з біосферним заповідником «Асканія-Нова» імені Фрідріха-Фальц-Фейна. Про результати їхньої роботи також написало польське видання National Geographic Polska.
Чому покинуті цвинтарі Чорнобильської зони стали притулком для рідкісних рослин
Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та евакуації населення навколишні цвинтарі залишилися без регулярного догляду. За десятиліття їхні території заросли, а природні процеси відбувалися майже без людського втручання.
Дослідники звернули увагу не лише на багатство рослинного світу, а й на історичну цінність цих місць.
«Окрім багатого біорізноманіття, чорнобильські цвинтарі зберегли також інші унікальні об’єкти: кургани, борті, маленькі дерев’яні церкви на могилах старообрядців», — зазначили науковці.
За даними дослідження, на 24 обстежених некрополях науковці зафіксували понад 400 видів судинних рослин. Серед них — типові представники поліської флори та кілька регіонально рідкісних видів.
Особливу увагу дослідників привернула наголоватка волошкова (Jurinea cyanoides) — рослина з родини айстрових. Її виявили на кількох цвинтарях. Вид включений до переліку тих, що потребують суворої охорони відповідно до Резолюції № 4 Бернської конвенції.
За даними дослідження, навіть невеликі території, які десятиліттями залишаються без людського втручання, можуть зберігати значне різноманіття рослин.
Дуби з обхватом стовбура понад 5 метрів: що знайшли на цвинтарях
Не менш вражаючими виявилися старі дерева. Майже на кожному обстеженому цвинтарі дослідники знаходили дерева з обхватом стовбура понад два метри, а в багатьох випадках — понад три метри.
Найбільший обхват серед живих дубів становив 446 сантиметрів. Ще один, уже мертвий дуб, мав стовбур з обхватом 510 сантиметрів. Найтовстіша із зафіксованих сосен сягала 259 сантиметрів в обхваті.
Дослідники звернули увагу на те, що старі дерева майже не збереглися в навколишніх лісах, але вціліли на цвинтарях. Одним із пояснень вони називають сакральний статус цих місць: традиційно такі території оберігали від вирубування.
«Окрім багатого біорізноманіття, чорнобильські цвинтарі зберегли також інші унікальні об’єкти: кургани, борті, маленькі дерев’яні церкви на могилах старообрядців», — зазначили дослідники із заповідника «Асканія-Нова».
Отже, некрополі мають не лише природну, а й історико-культурну цінність. Тут збереглися елементи традиційного поліського ландшафту, які можуть бути втрачені в місцях, де природне середовище активно змінюється під впливом господарської діяльності.
Хто фінансує дослідження та коли науковці повернуться до Чорнобиля
Дослідження підтримала Німецька федеральна екологічна фундація (DBU). Робота відбувається в межах української ініціативи, спрямованої на збереження біорізноманіття та культурної спадщини Полісся.
Науковці планують продовжити вивчення територій під час наступної, весняної експедиції. Вона має допомогти краще дослідити рослинний світ покинутих цвинтарів і зрозуміти, як змінюються екосистеми, що сформувалися після евакуації населення.
Результати роботи також привертають увагу до того, що цінні природні осередки можуть зберігатися не лише у великих лісах чи заповідних масивах. Історичні цвинтарі, які десятиліттями залишалися без догляду, виявилися важливими сховищами рідкісних рослин і старих дерев.
