Роман 300-річної давнини передбачив появу штучного інтелекту: що описав письменник
Роман Джонатана Свіфта «Подорожі Гуллівера», опублікований 300 років тому, знову привернув увагу через несподівану схожість одного з описаних у ньому винаходів із сучасними чат-ботами на основі штучного інтелекту. Письменник не лише описав пристрій для автоматичного створення текстів.
Про це повідомляє IFLScience.
Роман уперше опублікували 1726 року. У третій частині твору головний герой потрапляє до Великої академії Лагадо, де науковці працюють над незвичайними, а часом і абсурдними проєктами. Водночас місто потерпає від бідності.
Серед представлених винаходів — велика машина з дерева та дроту, призначена для створення текстів без участі освіченого автора. За задумом її розробника, пристрій мав дозволити будь-якій людині писати книжки з філософії, математики, політики, права та інших наук без спеціальної підготовки.
Механізм працював завдяки постійному переміщенню слів у випадковому порядку. Учні переглядали отримані комбінації, відбирали фрагменти, які могли утворювати речення, та передавали їх писарям. Винахідник сподівався, що згодом такий спосіб дозволить зібрати знання з усіх галузей науки.
Описаний у романі пристрій міг створювати текстові комбінації, однак не розумів їхнього змісту та не був здатний самостійно перевіряти достовірність отриманої інформації. Водночас розробник прагнув залучити значні кошти для створення 500 подібних машин, попри відсутність доказів їхньої практичної користі.
«Машина відділяла створення тексту від розуміння тексту, подібно до того, як працюють великі мовні моделі (LLM)», — йдеться в статті.
Водночас фахівці наголошують, що Свіфт не намагався передбачити появу штучного інтелекту. За допомогою сатири письменник критикував проєкти, які вимагали значних ресурсів, але не приносили відчутних результатів.
Цікаво, що це не єдиний епізод роману, який виявився напрочуд близьким до майбутніх наукових відкриттів. У творі також згадуються два супутники Марса, хоча на момент його написання вони ще не були відомі астрономам.
Фобос і Деймос відкрили лише 1877 року — через 151 рік після публікації «Подорожей Гуллівера». Свіфт навіть навів приблизні характеристики їхнього руху навколо планети.
Однак цей збіг також має наукове пояснення. Письменник був знайомий із законами Кеплера та тогочасними астрономічними дослідженнями, тому міг зробити припущення щодо існування супутників Марса на основі вже відомих закономірностей.
Пов’язані теми
Історія 
Цікавинки
