Температура у дитини: що робити батькам, як оцінити стан і коли потрібна термінова допомога

Коли в дитини підвищується температура, батьки часто насамперед думають, якнайшвидше її знизити. Проте показник на термометрі — лише частина картини. Не менш важливо, чи дитина реагує на звертання, п’є воду, нормально дихає та як почувається загалом.

Гарячка часто супроводжує вірусні інфекції й сама по собі не завжди свідчить про небезпечний стан. Але в немовлят і дітей із певними симптомами зволікати не можна. Розповідаємо, як правильно виміряти температуру, чим можна допомогти дитині вдома та коли потрібен лікар.

Яка температура в дитини вважається підвищеною

Зазвичай гарячкою вважають температуру тіла 38 °C або вище. Вона може виникати при застуді, грипі, інших інфекціях, а іноді — після вакцинації.

Вимірювати температуру найзручніше цифровим термометром відповідно до інструкції. Для маленьких дітей можна використовувати вимірювання в пахвовій ділянці. Важливо враховувати спосіб вимірювання та не намагатися самостійно перераховувати показники за універсальною формулою.

Якщо дитина щойно купалася, була загорнута в теплу ковдру або активно рухалася, зачекайте кілька хвилин і повторіть вимірювання.

Водночас висота температури не завжди показує, наскільки серйозно хвора дитина. Малюк із помірною гарячкою, який важко дихає або майже не реагує на батьків, може потребувати значно терміновішої допомоги, ніж дитина з вищим показником, яка залишається активною та п’є рідину.

Що робити батькам, якщо в дитини температура

Якщо дитина старша за шість місяців, нормально реагує на оточення, п’є та не має небезпечних симптомів, за нею часто можна спостерігати вдома. Проте немовлятам і дітям із хронічними захворюваннями може знадобитися ранній огляд лікаря.

1. Пропонуйте рідину частіше. Гарячка збільшує втрату рідини, тому важливо регулярно пропонувати дитині пити невеликими порціями. Немовлят на грудному вигодовуванні продовжуйте годувати грудьми. Якщо дитина відмовляється пити або помітно рідше мочиться, це привід насторожитися.

2. Не змушуйте їсти. Якщо апетит тимчасово знизився, не потрібно наполягати на великих порціях. Пропонуйте звичну їжу, коли дитина хоче їсти, і стежте, щоб вона отримувала достатньо рідини.

3. Не перегрівайте дитину. Обирайте легкий комфортний одяг і не вкутуйте малюка кількома ковдрами. Водночас не потрібно повністю роздягати дитину, щоб «випустити жар».

4. Давайте відпочити. Не варто змушувати дитину гратися або бути активною. Перевіряйте її стан регулярно, зокрема вночі, звертаючи увагу не лише на температуру, а й на дихання, колір шкіри, реакцію на звертання та кількість сечовипускань.

5. Записуйте зміни. Корисно фіксувати показники термометра, час приймання ліків і появу нових симптомів. Це допоможе лікарю оцінити перебіг хвороби.

Чи потрібно збивати температуру в дитини

Жарознижувальні препарати використовують насамперед тоді, коли дитині погано: вона страждає від болю, вираженого дискомфорту або не може нормально відпочивати. Мета — полегшити самопочуття, а не обов’язково отримати на термометрі 36,6 °C.

Для дітей за певних умов застосовують парацетамол або ібупрофен. Вибір препарату та дозування залежать від віку, маси тіла, концентрації конкретного засобу й стану здоров’я дитини. Дотримуйтеся інструкції або рекомендацій лікаря. Якщо не впевнені в дозі, уточніть її у медичного фахівця чи фармацевта.

Важливо пам’ятати:

• не давайте дитині аспірин для зниження температури;

• не використовуйте парацетамол та ібупрофен одночасно;

• не чергуйте їх самостійно без рекомендації медичного фахівця;

• не давайте ібупрофен немовлятам, яким він не дозволений за віком, а також дитині з ознаками зневоднення без консультації лікаря;

• перевіряйте склад комбінованих засобів від застуди, щоб не дати повторно ту саму діючу речовину.

Жарознижувальні не запобігають фебрильним судомам, тому не слід давати їх лише з цією метою.

Не натирайте дитину спиртом або оцтом, не використовуйте крижану воду та не обтирайте її холодними губками для примусового охолодження. Такі методи можуть нашкодити або посилити дискомфорт.

Коли температура в дитини потребує термінової допомоги

Є вікові особливості, які батькам важливо знати.

Немовля до трьох місяців із температурою 38 °C або вище потребує невідкладної медичної оцінки. Не чекайте, поки з’являться інші симптоми, і не намагайтеся обмежитися домашнім лікуванням.

У дітей віком від трьох до шести місяців температура 39 °C або вище також є підставою для термінового звернення по медичну допомогу.

У будь-якому віці негайно телефонуйте 103 або 112, якщо дитина:

• важко дихає, задихається або помітно втягує грудну клітку під час дихання;

• майже не реагує на звертання, її важко розбудити або вона втрачає свідомість;

• має судоми, особливо якщо це сталося вперше;

• має висип, який не блідне при натисканні прозорою склянкою;

• скаржиться на сильний головний біль і має ригідність шиї або виражену чутливість до світла;

• має синюшний, сірий або різко блідий колір губ чи шкіри;

• демонструє ознаки тяжкого зневоднення або різко погіршується.

Якщо дитина судомить, приберіть небезпечні предмети навколо, захистіть голову, засічіть тривалість нападу й не стримуйте рухів. Не кладіть нічого до рота та не намагайтеся давати воду чи ліки під час судом. Після завершення нападу потрібна медична оцінка; якщо судоми тривають або дитина не приходить до тями, викликайте екстрену допомогу негайно.

Коли потрібно звернутися до педіатра

Навіть якщо немає ознак невідкладного стану, консультація лікаря потрібна, коли:

• температура триває п’ять днів або довше;

• дитина мало п’є, сухість у роті посилюється, немає сліз під час плачу або сечовипускання стало рідшим;

• гарячка супроводжується болем у вусі, горлі, животі чи під час сечовипускання;

• стан погіршується або з’являються нові симптоми;

• дитина має хронічне захворювання чи ослаблений імунітет;

• батьків непокоїть поведінка дитини, навіть якщо показник термометра не дуже високий.

Якщо після жарознижувального температура знизилася, це не виключає серйозного захворювання. Так само відсутність ефекту від препарату не є підставою самостійно збільшувати дозу. Орієнтуйтеся на загальний стан дитини й звертайтеся по допомогу, якщо вона погіршується.