Великі породи собак живуть менше: біологи вважають, що нарешті знають чому

Великі собаки зазвичай живуть менше за маленьких і частіше стикаються з віковими захворюваннями, але точні біологічні причини цієї різниці досі залишаються загадкою. Нове дослідження показало, що одним із пояснень можуть бути зміни в ДНК, через які організму з віком стає важче контролювати певні ділянки генетичного матеріалу.
Про це пише Popular Science з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Science.
Що відбувається в ДНК великих собак
Учені проаналізували генетичні дані 864 собак, які брали участь у проєкті Dog Aging Project. Дослідники хотіли зрозуміти, чому представники однієї породи або різних порід можуть старіти з різною швидкістю, а великі собаки зазвичай мають коротше життя.
У центрі уваги опинилися так звані «гени-стрибунці». Це ділянки ДНК, які здатні копіювати себе й вставляти копії в інші місця генетичного матеріалу. У процесі вони можуть порушувати роботу ДНК.
Такі елементи є не лише у собак. Зазвичай організм контролює їхню активність за допомогою спеціальних хімічних міток на ДНК. Ці мітки не змінюють саму генетичну послідовність, але допомагають регулювати роботу генів і стримувати небажану активність окремих ділянок.
З віком цей контроль слабшає. Унаслідок цього «гени-стрибунці» можуть активізуватися, а ризик пошкоджень ДНК — зростати. Такі зміни пов’язують із генетичною нестабільністю та деякими віковими захворюваннями, зокрема раком.
Великі породи втрачають контроль швидше
Дослідження показало, що з віком понад 40% ділянок геному, пов’язаних із різновидом «генів-стрибунців» LINE1, втрачають регуляторні мітки. Однак у великих собак цей процес відбувається швидше, ніж у маленьких.
За результатами аналізу, темп втрати таких міток у великих порід був у середньому на 35% вищим, ніж у маленьких. Саме ця відмінність може частково пояснювати, чому великі собаки швидше старіють і раніше стикаються з проблемами зі здоров’ям.
Один зі співавторів дослідження, еволюційний біолог Університету штату Аризона Ноа Снайдер-Маклер, пояснив, що собаки особливо цікаві для вивчення старіння. Вони належать до одного виду, але тривалість їхнього життя помітно різниться залежно від розміру та породи.
Водночас учені поки не довели, що саме «гени-стрибунці» спричиняють коротше життя великих собак. Дослідження виявило зв’язок між змінами в ДНК і швидкістю старіння, але для підтвердження причинно-наслідкового зв’язку потрібні подальші роботи.
Чому відкриття важливе не лише для собак
Результати дослідження можуть допомогти краще зрозуміти процеси старіння в інших ссавців, зокрема людей. Собаки живуть поруч із людиною, часто мають подібні умови навколишнього середовища та стикаються з деякими схожими віковими проблемами. Тому вивчення їхньої біології може дати підказки для дослідження людського здоров’я.
Науковці припускають, що в майбутньому вплив на активність «генів-стрибунців» або механізми, які їх контролюють, може стати одним із напрямів розроблення методів підтримання здоров’я в старшому віці. Але поки що йдеться про перспективу для майбутніх досліджень, а не про готовий спосіб уповільнити старіння.
Які собаки живуть довше: що ще відомо
Розмір — не єдиний чинник, від якого залежить здоров’я собаки. Велику роль відіграють спадковість і породна схильність до захворювань серця, дихальної системи та суглобів. Водночас деякі породи рідше стикаються з певними проблемами зі здоров’ям — на це також варто звертати увагу під час вибору улюбленця. Наприклад, ветеринари виділяють породи з відносно низьким ризиком спадкових захворювань.
Водночас невеликий розмір не гарантує довголіття, так само як велике тіло не означає обов’язково короткого життя. На тривалість життя впливають і загальний стан здоров’я, і спадковість, і умови утримання. Дослідники продовжують вивчати, чому одні тварини живуть довше за інших, щоб зрозуміти, яку роль у цьому відіграють розмір тіла та біологічні механізми старіння.
Пов’язані теми
Собаки
Почитати ще:


















