Спите достатньо, але серце під ударом: вчені виявили важливу особливість нічного відпочинку

Переглядів: 3
Спите достатньо, але серце під ударом: вчені виявили важливу особливість нічного відпочинку

Можна щовечора обіцяти собі лягти спати вчасно, але знову засиджуватися до півночі, а наступного дня намагатися надолужити недосипання. Така звичка може бути не просто причиною ранкової втоми. Нове дослідження показало, що для здоров’я серця важливо не лише скільки годин людина проводить уві сні, а й наскільки стабільним залишається її графік.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Circulation: Population Health and Outcomes.

Чому для серця важливий режим сну

Американські науковці проаналізували дані 10 362 дорослих із медичної програми Національного інституту здоров’я США. Середній вік учасників становив 53 роки. Протягом шести місяців їхні фітнес-трекери Fitbit фіксували тривалість і якість сну, час засинання та пробудження. Потім дослідники зіставили ці показники з медичними даними за наступні 3,7 року.

Виявилося, що люди з більш нерегулярним режимом сну частіше мали серйозні серцево-судинні проблеми. Зокрема, кожне збільшення показника мінливості тривалості нічного сну на одне стандартне відхилення (29 хвилин) було пов’язане з 24% вищим відносним ризиком інфаркту, серцевої недостатності, кардіоміопатії або ішемічного інсульту.

Значення мала й різниця в часі засинання та пробудження. Коливання часу відходу до сну були пов’язані з підвищенням ризику на 23%, часу пробудження — на 20%, а середини періоду сну — на 21%.

Водночас середня тривалість сну сама по собі не мала статистично значущого зв’язку з основним показником серцево-судинних захворювань. Це не означає, що кількість годин не має значення: дослідники порівнювали конкретні показники ризику, а не встановлювали, що сон за тривалістю можна ігнорувати.

Які ще проблеми пов’язали з нерегулярним сном

Нестабільна тривалість нічного відпочинку асоціювалася не лише із серцево-судинними подіями. Дослідники також виявили зв’язок із 32% вищим відносним ризиком серцевої недостатності, 16% вищим ризиком гіпертонії та 20% вищим ризиком діабету 2 типу.

Чому графік сну може мати такий вплив? Один із можливих механізмів — порушення циркадних ритмів, тобто внутрішнього біологічного годинника організму. Коли людина постійно змінює час засинання та пробудження, організму складніше узгоджувати роботу різних систем.

За даними дослідників, порушення добових ритмів може впливати на артеріальний тиск і регуляцію глюкози, а розлади сну — змінювати роботу нервової системи та запальні процеси.

Чи потрібно спати рівно вісім годин

Дослідження не закликає відмовлятися від рекомендацій щодо тривалості сну. За даними Американської асоціації серця, більшості дорослих потрібно приблизно 7–9 годин нічного відпочинку.

Однак результати показують, що варто звертати увагу й на регулярність. Бажано лягати спати та прокидатися приблизно в один час не лише в робочі дні, а й у вихідні. Навіть якщо не вдається щоночі контролювати якість сну, стабільніший графік — одна зі звичок, яку людина може поступово налагодити.

Водночас автори застерігають: дослідження показує зв’язок, а не доводить, що саме нерегулярний сон спричиняє серцеві захворювання. Крім того, дані про сон збирали за допомогою побутових фітнес-трекерів, а не лабораторного обладнання. Тому для остаточних висновків потрібні подальші дослідження.

Інші звички, які впливають на якість сну

Режим — не єдиний нюанс нічного відпочинку, адже не менш важливе зручне положення для сну. Кардіолог пояснив, що універсально найкращого положення для сну немає: на лівому боці людина може сильніше відчувати серцебиття, але це не означає, що така поза шкодить серцю. Важливіші комфорт і якість відпочинку.

Вечірнє напруження також може заважати засинанню. Дієтологи назвали п’ять напоїв, які можуть стати приємною частиною ритуалу перед відпочинком: серед них ромашковий чай, тепле молоко та сік кислої вишні. Водночас засоби для вечірнього розслаблення не замінюють повноцінного сну й не лікують безсоння.

А наскільки небезпечним може бути нехтування самим нічним відпочинком, показав експеримент блогера, який не спав 86 годин. Наприкінці випробування чоловік почав бачити галюцинації, втрачав орієнтацію в часі та ледве міг нормально ходити. Його історія про наслідки трьох із половиною діб без сну нагадує: регулярність важлива, але вона не скасовує потреби організму в достатній кількості годин відпочинку.

Якщо побачили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter!

Почитати ще: